Словник

PAP терапія (Positive Air Pressure)

зокрема CPAP та BiPAP, апаратна методика, яка утримує дихальні шляхи відкритими та забезпечує ефективне дихання завдяки створенню позитивного тиску в дихальних шляхах.

CPAP (Constant Positive Air Pressure)

апаратна методика, яка утримує дихальні шляхи відкритими та забезпечує ефективне дихання завдяки створенню постійного позитивного тиску в дихальних шляхах. 

BiPAP (Bilevel Positive Air Pressure)

апаратна методика, яка утримує дихальні шляхи відкритими та забезпечує ефективне дихання завдяки створенню дворівневого позитивного тиску в дихальних шляхах (різні рівні тиску під часу вдоху і видоху).

Механічне відкашлювання

апаратна методика, що забезпечує неінвазивне очищення дихальних шляхів від мокротиння та слизу для пацієнтів що втратили можливість ефективного кашлю.

Ендотрахеальна аспірація

апаратна методика очищення дихальних шляхів від мокротиння та слизу шляхом застосування негативного тиску через аспіраційний катетер (інвазивно).

Апное (apnea)

означає тимчасову зупинку дихання. Це стан, коли людина не дихає протягом певного часу. Апное може виникати під час сну (sleep apnea) або в будь-який інший момент.

Ателектаз

повне або часткове спадання легеневої тканини, що призводить до зниження газообміну або його повного припинення.

Біохімічний аналіз крові

один з найбільш інформативних методів лабораторної діагностики, котрий показує функціональний стан різноманітних органів і систем людського організму. При цьому аналізі досліджуються функції печінки, нирок, підшлункової залози, ліпідний обмін (холестерин і триглицериди), білковий обмін, жировий і вуглеводний обмін речовин; мікроелементи (кальцій, калій, натрій, магній) та інші.

Боковий аміотрофічний склероз (БАС)

це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке вражає клітини головного та спинного мозку, які відповідають за довільні рухи. Мозок при цьому втрачає здатність ініціювати та контролювати рухи м’язів, що клінічно може проявлятися втратою здатності говорити, ковтати, рухатись, дихати. Інші нервові клітини залишаються неушкодженими, зберігається чутливість, вищі мозкові функції, інтелектуальні здібності.

Бронхіальна астма

це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується періодичними епізодами спазму бронхів (дихальних шляхів) та запалення їхніх стінок. Це стан, який призводить до обмеження протоку повітря в легенях, що в свою чергу може викликати симптоми, 
такі як задишка, свистячий звук при диханні, кашель та стиснення у грудях.

Бронхіоліт

це запалення нижніх відділів дихальної системи із залученням до патологічного процесу дрібних бронхів та бронхіол, що може призвести до їх часткової або повної непрохідності.

Бронхіт

це захворювання, при якому виникає запальний процес у слизовій оболонці бронхів. Відбувається набряк стінок і збільшене виділення слизового речовини, тому бронхіт викликає утруднене дихання і кашель.

Бронхоектатична хвороба

це хронічне захворювання дихальних шляхів, при якому один або кілька бронхів (дихальних трубок, що поділяються в легенях) розширюються, втрачаючи свою нормальну форму та функцію.

Газометрія крові

це визначення параметрів, які дають змогу оцінити стан кислотно-лужної рівноваги та газообміну.

Гіповентиляція

недостатня (неповна) вентиляція легень в результаті порушення функції дихання.

Гіперкапнія

підвищення вмісту вуглекислого газу в крові, що спричиняється порушенням процесів дихання.

Гіпоксемія

зниження вмісту кисню в крові, що спричиняється порушенням процесів дихання.

Дитячий церебральний параліч (ДЦП)

це захворювання, що характеризується ураженням центральної нервової системи, що не прогресує, недорозвиненням головного мозку, що проявляється різними руховими порушеннями, інтелектуальними розладами, епілепсією, проблемами з рівновагою, проблемами з диханням. Може впливати на дихальні м'язи та може призводити до ускладненого дихання у дітей. Деякі пацієнти з цим захворюванням можуть потребувати респіраторної підтримки. Дитячий церебральний параліч частково піддається функціональній компенсації.

Домашня вентиляція легень (ДВЛ)

штучна вентиляція легень, яку пацієнт отримує в домашніх умовах.

Дихальна (респіраторна) недостатність

це стан, при якому порушення функції дихальної системи погіршують газообмін у легенях та призводять до гіпоксемії або гіперкапнії.

Емфізема легень

патологічний стан легеневої тканини, що характеризується підвищеним вмістом у ній повітря.

Загальний аналіз крові (ЗАК)

це комплексне лабораторне дослідження зразка крові, при якому визначаються кількість, параметри і співвідношення формених елементів крові (лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів), показники гемоглобіну і гематокрит.

Загальний аналіз сечі (ЗАС)

одне з базових досліджень, яке відображає фізико-хімічні показники сечі, мікроскопічні дані осаду.

Значне збільшення маси тіла

це стан, при якому накопичується надмірна кількість жиру в організмі, що може мати негативний вплив на здоров'я. Оцінюється за допомогою такого параметра, як індекс маси тіла (ІМТ). Індекс маси тіла визначається як вага (у кілограмах) поділена на квадрат зросту (у метрах квадратних). Нормальний діапазон ІМТ зазвичай визначається в межах 18,5–24,9.

Інвазивна вентиляція (ІВЛ)

штучна вентиляція легень, що виконується через трахеостому (трубка, що вставляється у розріз в трахеї).

Інсульт (або церебральний інсульт)

це гостре порушення кровообігу в головному мозку, яке може призвести до ураження нейронів (клітин головного мозку) і втрати функції мозку в тому регіоні, який став об'єктом порушення кровопостачання. Інсульт може бути обумовлений двома основними причинами: ішемічним (затруднення або зупинка кровопостачання) або геморагічним (крововилив в мозкову тканину або під мозкову оболонку).

Капнометрія

це вимірювання концентрації або парціального тиску вуглекислого газу (PCO2) в крові (в тому числі черезшкірно) або у повітрі при видиху, капнографія — запис змін цього показника під час дихання у вигляді кривої.

Киснева терапія

апаратна методика, що допомагає людям із захворюваннями легенів або проблемами дихання отримувати достатню кількість кисню для функціонування та збереження здоров’я, шляхом подачі додаткового кисню в повітря, яким дихає пацієнт. Низький рівень кисню в крові (гіпоксемія) може пошкодити органи та бути небезпечним для життя.

Муковісцидоз

 (англ. Cystic fibrosis, кістозний фіброз) – це найпоширеніше генетичне захворювання європейської раси, яке вражає всі системи організму, але найчастіше легені та шлунково-кишковий тракт. При цьому внаслідок мутації генів порушується структура білка, згущується секрет більшості залоз зовнішньої секреції, утруднюється його евакуація, що викликає виражені вторинні зміни в органах та системах організму. Тобто утворюється густий липкий в'язкий слиз, який накопичується в організмі, особливо в дихальних шляхах і травному тракті. Накопичення такого слизу призводить до закупорки, пошкодження або інфекції в уражених органах, зокрема - в бронхах та легенях.

Легенева гіпертензія

патологічне підвищення тиску в легеневій артерії, яке може розвиватися при різних хворобах серця, легень, а також легеневих судин.

М’язова дистрофія Дюшенна (МДД)

це важке, прогресуюче рідкісне генетичне захворювання, зчеплене з Х-хромосомою, яке характеризується швидким прогресуванням м’язової дистрофії, яка в кінцевому підсумку призводить до втрати здатності рухатися, дихати та з часом смерті хворого.

Нервово-м’язові захворювання

захворювання, при яких порушуються функції м’язів внаслідок уражень нервової системи. Ці хвороби часто призводять до паралічу дихальних м'язів і викликають потребу у штучній вентиляції легень.

Неінвазивна вентиляція (НІВЛ)

штучна вентиляція легень що здійснюється через лицьову або назальну маску.

Оксигенація

це рівень насиченості чи сатурації гемоглобіну крові киснем.

Орфанні захворювання

це вроджені або набуті захворювання, які трапляються вкрай рідко - рідше ніж один випадок на 2000 населення країни. 80% цих захворювань генетично обумовлені. Вони не лише мають тяжкий і хронічний перебіг, але й супроводжуються зниженням якості та скороченням тривалості життя пацієнтів. Без оптимального супроводу, який часто включає респіраторну підтримку, орфанні хвороби призводять до передчасної смерті.

Паліативна медицина

це комплекс заходів, спрямований на полегшення страждань та поліпшення якості життя людей, які мають серйозні або прогресуючі невиліковні захворювання, шляхом запобігання та полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань і допомоги членам їх сімей, іншим особам, що здійснюють за ними догляд.

Пневмонія (запалення легенів)

це гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, яке характеризується вогнищевим ураженням респіраторних відділів легень та наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації. Може призвести до погіршення обміну газів і потреби в додатковій респіраторній підтримці.

Пневмоторакс

це наявність у плевральній порожнині повітря, яке проникає туди внаслідок пошкодження легень або стінки грудної клітки. Повітря у плевральній порожнині стискає легеню, що є причиною погіршення газообміну.

Пневмоторакс

це наявність у плевральній порожнині повітря, яке проникає туди внаслідок пошкодження легень або стінки грудної клітки. Повітря у плевральній порожнині стискає легеню, що є причиною погіршення газообміну.

Порушення дихання уві сні

(англ. - Sleep-Related Breathing Disorders) – різні стани при яких дихання пацієнта порушується або переривається під час сну. Ці порушення можуть включати апное (зупинку дихання), гіпопное (значне зменшення потоку повітря під час сну), хропіння (гучні звуки під час сну) та інші подібні проблеми.

Пульмонолог

це фахівець, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою всіх патологій дихальних шляхів, легенів і плеври.

Респіраторна підтримка

це напрямок медичної діяльності, спрямований на підтримку оптимальної функції дихальної та серцево-судинної систем, здоров'я та благополуччя шляхом виявлення та оцінки, лікування, управління та спостереження за пацієнтами з дихальними порушеннями. Включає широкий спектр апаратних та мануальних процедур, які допомагають диханню та підтримують роботу серця. 

Респіраторний терапевт

це окрема професія, яка передбачає координацію надання респіраторної підтримки, діагностичні послуги, налаштування респіраторного обладнання, початок і підтримку штучної вентиляції легень, проведення   кисневої та аерозольної терапії, щоденний респіраторний догляд за пацієнтами, включаючи респіраторну фізичну терапію та пульмонологічну реабілітацію, навчання пацієнтів / доглядальників.

Ронхопатія або просто хропіння

це процес мимовільного розслаблення язичка та м’якого піднебіння, що супроводжується специфічним вібраційним, низькочастотним звуком дихання під час сну. Такий ефект може бути обумовлений як особливостями анатомічної будови носогорла, так і обструктивним порушенням дихання (апное).

Сатурація

це показник насичення артеріальної крові киснем. В нормі сатурація повинна бути в межах 95-99%.

Синдром вродженої центральної гіповентиляції

це вроджений неврологічний розлад, рідкісне ураження центрів дихання. Його ще називають “синдром прокляття Ундіни”. Також може бути набутим — внаслідок травми чи захворювання довгастого мозку, в якому розташований дихальний центр. При цьому синдромі дихання під час сну припиняється, людина не може дихати автономно. Пацієнти можуть робити дихальні рухи свідомо лише тоді, коли не сплять. Той факт, що дихання змінюється під час сну, пояснюється тим, що синдром впливає на вегетативну нервову систему, яка не контролюється волею.  Пацієнти з цим станом можуть мати періоди слабкого дихання або зупинки дихання під час сну, що може вимагати респіраторної підтримки.

Синдром обструктивного апное сну (СОАС)

синдром обструктивного апное сну (СОАС) - викликає повторювані зупинки дихання під час сну через обструкцію дихальних шляхів. Діти з цим станом можуть потребувати респіраторної підтримки для забезпечення нормального дихання під час сну. Пацієнти з цим станом можуть потребувати респіраторної підтримки.

Спінальні м`язові атрофії (СМА)

це група рідкісних спадкових захворювань, при яких уражаються та гинуть рухові нейрони (нервові клітини в стовбурі мозку та спинному мозку, які контролюють діяльність скелетних м’язів, таку як розмова, ходьба, дихання та ковтання). Це призводить до м’язової слабкості та атрофії. Найбільш часто зустрічається спінальна м’язова атрофія 5q, при якій у хворих відсутній ген SMN1. Без спеціального лікування пацієнти втрачають можливості рухатися, а при важких формах хвороби –  здатність дихати. 

Спірометрія

це метод дослідження функцій зовнішнього дихання, який включає вимірювання об'ємних і швидкісних показників дихання.

Травма грудної клітини

це пошкоджень області грудної порожнини, яка включає грудний відділ хребта, грудну стінку, грудну порожнину і внутрішні органи, такі як серце, легені, плевра, магістральні кровоносні судини та інші структури. Ця травма може призводити до різних ускладнень, таких як переломи ребер, пошкодження внутрішніх органів, пневмоторакс (нагромадження повітря між легенями і грудною стінкою), гемоторакс (нагромадження крові в грудній порожнині) та інші.

Травма шийного відділу хребта

це пошкодження частини хребта, яка розташована у шийній області (шийні хребці від C1 до C7). Травма може бути спричинена різними причинами, такими як автомобільні аварії, падіння, травматичні події або спортивні травми. Може призводити до різних наслідків, включно з порушенням рухової функції, втратою відчуття болі, здатністю самостійно дихати та іншими неврологічними симптоми.

Трахеостома

це штучний, створений хірургічним шляхом отвір в трахеї, що забезпечує можливість дихання.

Хронічна дихальна (респіраторна) недостатність

стан, при якому порушення функції дихальної системи погіршують газообмін у легенях та призводять до гіпоксемії або гіперкапнії. Хронічна дихальна недостатність розвивається поступово (хоча перебіг часто із загостреннями), не є повністю зворотною та може потребувати тривалої респіраторної підтримки.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

захворювання, що характеризується персистуючими симптомами з боку дихальної системи і тривалим обмеженням циркуляції повітря по дихальних шляхах, що спричинене аномаліями дихальних шляхів і/або легень внаслідок експозиції до шкідливих часточок або газів. Може потребувати тривалої респіраторної підтримки.

Штучна вентиляція легень (ШВЛ)

апаратна методика, яка допомагає пацієнту дихати або дихає за пацієнта, коли він не може дихати самостійно. ШВЛ підтримує дихальні шляхи відкритими, доставляє кисень і видаляє вуглекислий газ.